У мережі показали рідкісний український позашляховик виробництва “луаз”

67

Про те, що в 80-х роках минулого століття, конструктори луцького «луаз», спільно з фахівцями ленінградського «нами», приступили до розробки інноваційного позашляховика, який відрізнявся підвищеним комфортом, ремонтопридатністю, надійністю і прохідністю, і яка доля, в підсумку, спіткала концептуальну машину, розповідає «стіна».

В результаті кропіткої роботи інженерів, вже 88-му році на світ з’явилося 2 експериментальних авто: ленінградська версія «луаз-прото», і луцька — «луаз-1301». Візуально обидві машини були абсолютно однакові, але в одній з моделей були власні технічні напрацювання і своєрідні рішення.

Обидва позашляховика-універсала відрізнялися високою прохідністю, якщо враховувати їх малий клас. У автомобілів було 3 двері, а габарити і вага: довжина — 3,4 метра, ширина — 1,57 метра і висота 1,57 метра, споряджена маса — 850 кілограмів. Також, в” луаз-прото “встановлювали чотирициліндровий бензиновий силовий агрегат”мемз-245” (від заз-1102), об’ємом в 1,1 літра, і потужністю в 53 кінські сили, завдяки чому, машина без проблем розганялася до 148 кілометрів на годину, а витрата палива становив скромних 6 літрів на умовні 100 кілометрів.

Двигун працював в парі з шестиступінчастою механічною коробкою перемикання передач, з незалежною передньою і залежною задньою підвіскою, за формулою “4 на 4”, включаючи повнопривідну систему і підключається передній міст. Задні крісла можна було розкладати, без проблем трансформуючи їх в спальні місця, і на отриманому просторі легко розташовувався різноманітний вантаж.

Втім, всупереч своїй оригінальності, “луаз-прото” так і не потрапив в серійне виробництво: причина у відсутності належного фінансування і в тому, що авто було досить специфічно для радянських обивателів, тобто просто не було відповідної ніші на внутрішньому ринку.