Британський журнал classic and sports car вирішив порівняти три класичні автомобілі зі східної європи: радянські «жигулі» і «москвич», а також wartburg з ндр.
Кожен конкурсант знайшов, чим похвалитися. Матеріал починається зі згадки спортивних перемог “москвича”. Автори нагадали, що машині доводилося змагатися з набагато слабшими суперниками через те, що ті продавалися за схожими цінами. Moskvich 1500 з двигуном потужністю 80 к. С. Розвивав швидкість 148 км/год і розганявся до сотні за 15,3 секунди. Продажі у великобританії були помітними: з 1969 по 1973 рік тут продали 14,5 тисяч примірників моделі. Приводи для критики теж знаходилися: дизайн, декор, рульове управління, крени.
Wartburg 353 (на британському ринку wartburg knight) – найстаріший з суперників: він випущений в 1967 році. За конструкцією машина суперечлива. Вона має прогресивним приводом на передні колеса (до якого додається незалежна задня підвіска), але обертає їх двотактний двигун об’ємом всього лише 991 «кубиків» і потужністю 45 к.с. Та ще й замість несучого кузова застосовується рамна конструкція. У великобританії машина була продана тиражем 20 тисяч штук.
Розповідаючи про “копійку” (вона ж lada 1200), автори не забули згадати 800 змін, які були внесені у вихідний fiat 124 для його адаптації до нашого ринку. Окремо відзначили новий двигун, посилену підвіску зі збільшеним кліренсом і результат всіх змін — масу, що збільшилася. На думку одного з власників «лади», машина була розроблена так, щоб господар міг її підтримувати в робочому стані навіть без доступу до сервісу.
Їздові враження різняться від автомобіля до автомобіля. За словами випробувачів « “лада” володіє динамікою з епохи до 1970-х років, але при цьому двигун дозволяє непогано долати підйоми. Рульове управління на низьких швидкостях важке, а на високій швидкості доводиться коригувати траєкторію. У механізму коробки передач невеликі ходи і чітке включення.
Двигун “вартбурга” на холостому ходу передає сильні вібрації на кузов. При цьому на ходу трициліндровий мотор працює гладко. Перемикання передач одночасно неінформативне і важке. В іншому їздові відчуття британцям сподобалися.
«москвич ” відзначився бадьорим двигуном, а м’яка підвіска, що допускає великі крени в поворотах, на прямій показує себе м’якою і комфортною. А ось перемикання передач підвело, як і німецького суперника.
На закінчення автори відзначають, що у всіх цих машинах, звичайно, є недоліки. Однак для власників ці автомобілі були в деякій мірі унікальними, адже купити щось інше у великобританії за ту ж скромну ціну було дуже складно.
